На Полтавщині археологи продовжують знаходити унікальні експонати

Римські срібні денарії, бронзові жіночі прикраси, скіфська зброя, глиняний посуд, виготовлений три тисячі років до нової ери. Ці та чимало інших рідкісних знахідок виявили львівські археологи під час розкопок на місці будівництва автодороги Дніпро-Решетилівка поблизу села Підгора Кобеляцького району.

Науковці Рятівної археологічної служби з середини лютого продовжили масштабні розкопки неподалік Кобеляк, що були розпочаті влітку минулого року. В рамках великого інвестиційного проєкту з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 у смугу будівництва, окрім кількох курганів, потрапив  багатошаровий могильник. В одному з поховань було знайдено круглодонний горщик ямної культури кінця епохи енеоліту та доби ранньої бронзи з рослинним орнаментом.

Богдан Сало, керівник проєкту, археолог Рятівної археологічної служби м.Львів

– Цікавий він тим, що фактично вся поверхня посудини повністю покрита. Також деякі елементи нанесені по краю вінця, і сама форма. Нам пощастило, що він повністю зберіг свою форму.

А ось така теж багато орнаментована, як її називає Богдан Сало, ваза була знайдена неподалік в іншому – жіночому похованні. Супроводжувалося воно досить багатим інвентарем.

Богдан Сало, керівник проєкту, археолог Рятівної археологічної служби м.Львів

– Дві бронзові шпильки збережені в гарному стані. Біля руки лежала бронзова голка з вушком, і також було три скроневих кільця. Це час фінальної бронзи 11 століття до нової ери.

Тут можна простежити взаємозв’язки культур, говорять науковці, які на території Полтавщини знаходять такі комплекси доволі рідко. Напевне, в давнину навколо вже збудованого кургану почали впускати нові катакомбні поховання, які розташувалися напівкільцем поблизу насипу.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

– Можливо, вони приблизно були одного хронологічного етапу, можливо, навіть одна якась родина, де основного було поховано під курганом, а інших впущено до цього ж насипу, тому що вони досить схожі.

Неподалік катакомбних поховань археологи ретельно досліджували й інше – швидше за все, часів середньовіччя або ж козацької доби.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

– Спутані ноги – це могла бути ознака як поховань середньовіччя, наприклад, нагайці, золотоординці, а можливо, більш-менш сучасні – наприклад, ті ж селітровари в 17 ст. промишляли, можливо, це хтось із них.

Пощастило львів’янам дослідити й поховання скіфів, яке було розташоване на краю великого скіфського кургану. Останній селітровари у 17 столітті перетворили на майдан, а це залишилося незруйнованим та головне – непограбованим. Там і знайшли поховання скіфського воїна.

Богдан Сало, керівник проєкту, археолог Рятівної археологічної служби м.Львів

– Який мав біля себе колчан зі стрілами – більше 100 штук, і також за спиною у нього було виявлено два наконечника списа. Але вони були в критичному стан, ми тільки це зафіксували. Думаю, що нам вдасться реставрувати і відтворити частину цих предметів.

Вразив майже ідеальний стан наконечників стріл. Швидше за все, вони чудово збереглися, компактно знаходячись в колчані.

Знайшли науковці й чергові докази проникнення на землі Лівобережжя Дніпра кочових сарматських племен.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

– Тут однозначно були поховання сарматського часу, тому що велика кількість знахідок на це вказує, але самого поховання немає. Скоріше за все, велике, досить презентоване поховання було впущено в курган скіфського часу. Але вже коли селітровари вибирали з кургану грунт, вони його зруйнували, знахідки порозкидували по вусах так званого майдану.

В подальшому знахідки відреставрують у Києві та Львові, після детального опрацювання та написання наукового звіту вони поповнять фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Джерело:

http://misto-tv.poltava.ua