Німецька спаржа на гадяцькому городі: як вирощують та з чим її їдять

Гадячанин Валерій Нижник має дачу у Красній Луці. Там родина експериментує з вирощуванням різних культур. Є синя картопля французького походження “Вітелот” (її називають трюфельною), українська сертифікована сортова смородина та навіть німецька спаржа.

Часто у соцмережах Валерія та його дружини Віти можна побачити кулінарні фотозвіти. І домінує у весняному меню – спаржа. Кажуть, її називають їжею королів.

“Я постійно в Європі. Працюю в Німеччині. Спаржа – німецький національний продукт.

У період, коли цей овоч плодоносить, він не сходить із німецьких столів. Спаржу називають вітамінною бомбою”, – розповідає Валерій Нижник.

Виявляється, це найперший овоч. Жодна культура не плодоносить раніше, ніж спаржа. Вона починає родити в кінці квітня. Смакувати спаржу можна до кінця травня. Тому німці їдять її на сніданок, обід, і вечерю.

Спаржа звучить на німецькій як “шпаргель”, англійською – “аспарагус”. Така назва часто зустрічається і в Україні. Але наші плутають її зі спаржевою квасолею. Валерій Іванович говорить, що це зовсім різні культури.

Три роки тому вирішили спробувати посадити спаржу на дачі в Красній Луці. Матеріал брав тут, в Україні. Спаржа дає плоди на третій рік. Тобто швидкого результату чекати не варто. Від цього ж і ціна спаржі – вона недешева” – говорить Валерій Нижник.

Ця весна – саме третя. Родина має перший повноцінний врожай спаржі. Багато з місцевих цікавляться овочем – хочуть спробувати. У наших маркетах спаржі не знайдеш. Лише у великих містах. Ціна за кілограм – 250-300 грн. Сам Валерій говорить, що така ж вартість і в Німеччині, але ж рівень доходів різний.

У народі вона називається “заячий холодок”.

 

“Спаржа – не наш овоч, тому в Україні не розвинута культура поїдання спаржі. Але це питання часу.

У Німеччині навіть піца зі спаржею є. Дуже смачна”, – продовжує Валерій Нижник.

За смаком спаржа схожа на горох. Якщо її споживати в сирому вигляді. Є біла і зелена спаржа. Вони різні навіть у плані вирощування. Одна росте на кущах, інша – в землі.

Готувати її можна по-різному. І варить, і смажить… Нам найсмачніше – на грилі. Дітям дуже подобається. Найменша, донька Елінка, їсть спаржу прямо з городу” – посміхаючись, розповідає Валерій.

Найпростіший рецепт приготування: хвилинку проварить у солоній воді. Потім промити спаржу у холодній воді, щоб колір зберегла. І – на сковороду на дві хвилини.

“У нас спаржа на столі кожен день. Класика: це спаржа і відварна картопля. А також соус “холандес”. Ми купували його в Німеччині. Але його легко приготувати і вдома” – розповідає Валерій.

Спаржа смакує до всього – до м’яса, яєць, риби… Хто знає, можливо, культура поїдання вітамінної спаржі почнеться саме з Гадяча. І вже через кілька років на полицях маркетів (не лише місцевих) будуть красуватися зелені овочі з відміткою “гадяцькі”.