Реорганізація центру соціально-психологічної реабілітації і дитячого будинку: варто чи ні?

У складних умовах сучасності в Україні все більше дітей, які потребують допомоги з боку держави та її громадян. Якщо не дбати про розвиток та виховання цих дітей зараз, не забезпечувати їм навчання та дозвілля, то завтра вони можуть стати не просто «дітьми-вулиці», а й поповнити ряди малолітніх правопорушників.

Нині найпалкішу дискусію викликає питання реорганізації Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради шляхом приєднання до Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради та перепрофілювання і зміну найменування Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради. Та чи можливі такі зміни? Давайте розглянемо детальніше.

Гадяцький дитячий будинок Полтавської обласної ради є навчальним закладом, що забезпечує умови для проживання, розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, дитячий будинок має основний вид діяльності за КВЕД 85.10. – Дошкільна освіта. Діяльність дитячого будинку регламентується наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики Украї­ни № 995/557 від 10.09.2012 р.«Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради є закладом соціального захисту, що створений для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги. Згідно інформації Міністерства соціальної політики України Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Полтавської обласної ради входить до мережі закладів інституційного догляду та виховання дітей сфери управління Мінсоцполітики.

Отже, Центр та дитячий будинок мають різний профіль, виконують різні функції та завдання, покладені на них чинним законодавством, охоплюють різну категорію дітей.

Гадяцький дитячий будинок починає свою історію з 1920 року, у 1968 перебудований на Гадяцький дошкільний дитячий будинок, а з 2005 року – Гадяцький спеціальний дитячий будинок для дітей дошкільного віку – сиріт і дітей, які залишилися без батьківської опіки. Засновник дитячого будинку – Полтавська обласна рада. Власник дитячого будинку – територіальні громади Полтавської області.

У 2008 році на базі груп створено чотири житлових комплекси з родинними формами виховання: «Родинний затишок», «Надія», «Вікторія», «Сонечко». В комплексі облаштовані кімнати на двох/трьох дітей; кімнати загального користування: кухня, їдальня, вітальня, навчальна кімната, роздягальня, туалетні кімнати, душова. Все матеріально-побутове середовище забезпечує потреби та інтереси дітей, групи укомплектовані побутовою технікою, комп’ютерами.

Дитячий будинок – освітньо-виховний заклад інтернатного типу, що забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку (від 2 до 18 років), а також тих, які перебувають у родинних стосунках або потребують корекції фізичного і розумового розвитку, умови для проживання, навчання та виховання, діяльність якого ґрунтується на набутті вихованцями соціального досвіду, формування особистісних рис, різнобічного розвитку, життєвої компетенції, підготовці їх до самостійного життя та адаптування до шкільного навчання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації.

Для збереження родинних зв’язків вихованців дитячого будинку з братами і сестрами, задоволення їх освітніх, соціальних потреб, організація корекційно-розвивальної та лікувально-відновлювальної роботи створюються змішані різновікові групи по типу багатодітної сім’ї, де перебувають діти віком від 2 до 18 років, які мають родинні стосунки та позбавлені батьківського піклування.

З метою ранньої соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, діти шкільного віку, що виховуються в дитячому будинку, навчаються в місцевій спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської мови. Після закінчення школи вихованці продовжують навчання у професійних та вищих навчальних закладах різних типів.

Гадяцький дитячий будинок з родинними формами виховання – це заклад, що забезпечує емоційно-психологічну захищеність та душевний комфорт дітей, формує особистість, здатну творити себе і своє життя, здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних ситуаціях, піклуватись і нести особисту відповідальність за взаємини між рідними та проявляти увагу до оточуючих людей, допомагає адаптуватися до конкретних соціально-економічних реалій життя, осягнути відчуття власної гідності та повноцінності.

Завданням дитячого будинку є (п. 1.4. Наказу № 995/557): забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умов проживання, навчання, виховання та розвитку, наближених до сімейних; забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців з урахуванням стану здоров’я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку вихованців; забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя та праці; формування правової культури, загальнолюдських цінностей; створення умов для збереження та підтримки родинних зв’язків дітей; сприяння влаштуванню дітей у різні форми сімейного виховання.

Відповідно до п. 1.3. Наказу № 995/557, дитячі будинки створюються для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких вони перебувають від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності – до повноліття. Тобто, строк перебування дитини в дитячому будинку є довготривалим.

Натомість, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей (колишній Полтавський обласний дитячий притулок «Любисток») заснований ще наприкінці 2002 року. Він розрахований на ТИМЧАСОВЕ перебування в ньому п’ятдесяти дітей віком від 3 до 18 років, яких рятують із родин, вилучають, адже над ними вдома чинять насилля, батьки неналежно виконують батьківські обов’язки, їм загрожує небезпека. Під час перебування у притулку діти мають змогу навчатися. Відповідно до угоди із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 25 м. Полтави до притулку приходять вчителі та навчання йде за шкільною програмою з кожною віковою категорією окремо. Паралельно у притулку організовують для дітей різні спортивні та виховні заходи.

Завданням Центру є (п. 3 Постанови № 87 та п. 5.1. Статуту Центру): здійснення соціального захисту дітей, прийнятих до центру; надання дітям комплексу соціальних послуг; проведення соціально-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; сприяння поверненню дитини до біологічної сім’ї; забезпечення відвідування дітьми загальноосвітніх або інших навчальних закладів чи індивідуальному навчанню з урахуванням потреб та можливостей дитини; сприяння формуванню у дітей власної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведінки; надання психологічної та інших видів допомоги батькам (або особам, які їх замінюють) дітей, які перебувають в центрі, спрямованої на повернення дитини до сім’ї; розроблення рекомендацій з питань соціально-психологічної адаптації дитини для педагогічних та соціальних працівників і батьків.

Тобто, Центр створено з метою здійснення соціального захисту і проведення психолого-педагогічної реабілітації дітей, які опинились в складних життєвих обставинах або перебувають у несприятливих умовах та екстремальних ситуаціях. Сюди приймаються: діти з сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних можливостей, якщо батьки з певних причин (через тривалу хворобу, інвалідність тощо) не можуть забезпечити належного утримання та догляду за дитиною, ухиляються від виконання батьківських обов’язків, вживають алкоголь, наркотичні засоби; діти, які залишилися без піклування батьків або осіб, які їх замінюють; діти, які зазнали будь-якої форми насильства, зокрема, домашнього насильства, та діти, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі (у разі неможливості проживання дитини з батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно неї або за її участю та за умови відсутності контакту між постраждалою від домашнього насильства дитиною та дитиною, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі), крім тих, які вчинили домашнє насильство у вигляді актів насильства кримінального характеру, діти, які постраждали від торгівлі дітьми; безпритульні діти (п. 13 Постанови № 87 та п. 6.1. Статуту Центру). 

Строк перебування дитини в Центрі не більше ніж 9 місяців у разі стаціонарного перебування та 2 місяців – денного перебування (п. 17 Постанови № 87 та п. 7.1. Статуту Центру). Тобто, строк перебування дитини в Центрі є обмеженим і недовготривалим.

І тут виникає питання: чи доцільно реорганізовувати такі різнопрофільні заклади? Чи можемо ми зараз скороти колективи одного чи іншого закладів? Чи маємо ми право у скрутний час сьогодення позбавити дітей єдиного захисту та опіки? Моя відповідь: НІ! Ми не можемо покинути тих, хто на даний час залишився без родини та залишився із своїми проблемами на самоті. Чужих дітей не буває… Тож перепрофілювання закладів, які виконують різні функції та завдання і охоплюють різну категорію дітей неможливе не тільки з точки зору дотримання інтересів дітей, але й з точки зору закону та права. 

20 січня 2021, 22:00