Село Веприк було відзначене на карті Боплана

Веприк – одне із найдавніших поселень Полтавщини, відзначених на карті Боплана. Відродилося воно  десь у XV столітті. У XVI ст., коли почалося  активне заселення Дикого поля втікачами від польських магнатів із Правобережжя України, Веприк поступово переростає у козацьке село.

Походження назви

Навколо була  лісиста, заболочена  місцевість, багата  на різного  звіра. І, особливо, багато тут водилося диких кабанів – вепрів. Звідси, очевидно, і пішла назва річки і населеного пункту «Вепри», «Веприки», «Веприк». Сучасна офіційна  назва  населеного пункту – Веприк.

В писемних історичних джерелах першої чверті XVII ст. Веприк вперше згадується  вже як козацьке містечко. Селяни і козаки займалися, головним чином, хліборобством, полюванням, гончарством і скотарством. Землю обробляли ралом, плугом і бороною. Хліб збирали  серпом і косою. Молотили ціпом. Ще й зараз на Гончарівці,  на городах вепричани знаходять глиняні  люльки, глиняні іграшки та інші гончарні вироби  та їх уламки.

Веприк згадують у листах до царя

Славною сторінкою в історії Веприка була активна участь його жителів у визвольній боротьбі українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького у середині XVII ст. проти шляхетсько – польського гніту. Веприк того часу часто згадується у листах російських воєвод до царя і його чиновників, як містечко, жителі якого виступили проти польської шляхти і щиро підтримали  Хмельницького.

Зразки стійкості, мужності і героїзму показали жителі Веприка у боротьбі проти шведських завойовників на початку XVIII ст. під час Північної війни.

У Веприку багато цікавих місць, красива природа, визначні споруди. Село  змінюється з кожним днем. Воно живе, молодіє, розквітає.  Туристу буде  на що подивитися.