«Фантастична четвірка»: дівчата з Петрівки-Роменської розповідають про дружбу, перевірену роками

Ці четверо  – Альбіна Верба, Валентина (вона ж Валюха) Кулинич, Євгенія Тацій та Діна Макарова – настільки різні, що навіть у голові не вкладається, як ця суміш характерів витримала 15 років (майже безперервної) дружби. Але, як говорять дівчата, в цьому ж і секрет.

Разом – за шкільною партою, разом на гулянки і побачення, подорожі та домашні посиденьки… У них своя атмосфера, свої спогади і таємниці. І їм по-доброму можна позаздрити, адже дівчата (попри різні життєві статуси) зберегли дружбу через роки, закріпивши її родинними стосунками.

Ми навмисне задали дівчатам однакові питання, щоб подивитися, як відповідатимуть усі четверо. Сподіваємося, і самим подругам буде цікаво)

 

Як ви познайомилися?

Альбіна:

– Мене в їхню компанію «привела» Женя, ми з нею однокласниці. Це було десь в старших класах, мабуть на дискотеці чи в барі)) Дружимо 12 років.

Валюха:

– Я і Діна – однокласники. Женя і Альбіна також, але менші від нас на клас. Діна – товаришувала з двоюрідною сестрою Жені, і так повелося, що у нас утворилась компанія, поєднана як сімейними узами, так і шкільними. Ми разом – 15 років. Якщо мені буде 30, то виходить половину свого життєвого шляху я провела з ними.

Женя:

– Ми живемо в одному селі і ходили в одну школу – тому знали про одна одну. Я із Альбіною однокласниці, а Валюха із Діною.

Діна:

– З Валюхою – в другому класі. В першому я її не пам’ятаю. В 2-му сиділи вдвох. Женю запросила до мене на день народження спільна подруга. Альбіна плавно влилась.

                               

Хто є лідером у вашій дівчачій компанії?

Альбіна:

– Я б сказала, що його немає, але якщо чесно, то Валюха))

Валюха:

– Не знаю,  як щодо лідера, а я от точно являюсь «найвимогливішою».

Женя:

– Мені важко когось виокремити і назвати лідером… Певно, сильні сторони кожної з нас у певних моментах виручають інших. Тому лідери змінюються.

Діна:

Лідера немає, хоча була Валюха. Тепер мій лідер – чоловік…  на всі компанії (сміється – авт.)

 

 

                           

 

Опишіть кількома словами кожну з подруг

Альбіна:

– Женя – завжди усміхнена, привітна, добра (інколи аж занадто 😆) Діна – сильна, весела, іноді трохи дивна😉. Валюха – «людина настрою», але коли в настрої то дууууже весела😅

Валюха:

– Женя – найврівноваженіша серед нас, розсудлива, вміє слухати. Слабких сторін у ній не бачу, хіба що, часто тримає все в собі. Діна – це просто Фібі Буффе (серіал «Друзі») Досить неординарна особистість, додає нам шарму. ЇЇ мужності та силі можна тільки позаздрити, вона щодня доводить, що слабкості в неї немає. Альбіна – завжди прямолінійна, впевнена в собі, часом занадто самокритична, але з нею завжди легко.

Женя:

– Альбіна – жіночна, витончена, турботлива.  А ще самокритична – і робить це так невимушено і з гумором, що я цим щиро захоплююсь. Сильні риси – вольова, швидко приймає рішення  і швидко відпускає негатив. Діна – надзвичайно сильна, мудра і тонкої душевної організації дівчина. Мій взірець. Сильні риси – не сходить на півдорозі до мети, вміє правильно поставити ціль і досягти її. Щира, відповідальна і творча.

Валюха – пряма, щира, вольова і активна. Віддає всю себе тим, кого любить. Сильні риси – завжди розвивається, навчається, гармонійно поєднує в собі творчість і практичність. А ще Валюха дуже екологічно свідома, організована і трудяжка.

Діна:

Альбіна – з нею легко, не ображається (може хвили 5), смішна, красива, тримає компанію на зв’язку. Женя –  безкорисна і дуже щедра, вміє себе повністю контролювати, оптиміст.

Валюха – щирість, відкритість, гумор, акуратність і організованість.

Як часто проводите час разом?

Альбіна:

– Зараз рідко, в когось сімейні справи, а в когось кар’єра))

Валюха:

– У шкільні роки та роки навчання у вузах досить часто проводили час разом.  Зараз ми розділились на 2 табори: «мамочки» – Діна та Альбіна бачаться частіше, бо гуляють з малечею, і «шальні імператриці» – я та Женя, гуляємо при будь-якій нагоді. Інколи збираємось на спільні посиденьки. А так переважно в телефонному режимі.

Женя:

– Оо, це вже болюче питання) Раніше ми проводили час разом чи не щодня влітку, і щовихідних в інші пори року. Зараз все логічно змінилося. Сім’ї, робота вносять корективи, але від того наші зустрічі стають лиш бажанішими, теплішими і смішнішими.

Діна:

Проводимо час рідко, не те що у 18 ( кожну п’ятницю і суботу і на свята із 8 до 2 ночі)

Чи стали між собою кумами, можливо, ріднею. Хто кому?

Альбіна:–  Женя стала хрещеною мамою мого синочка.

Валюха:

– На даний час Женя кума Діни та Альбіни. А щодо рідні, то так вийшло, що у кожної з нас є рідний менший брат, і коли ми ще були трохи меншими і думали, що може так вийти, що особисте життя не складеться, то розподілили, хто за якого брата вийде. Та якось не склалось, хоча було б доволі цікаво.

Діна:

Женя хрещена моєї дитини і Альбіни. Женя стала ріднею, коли почала ходити на дні народження до моїх родичів.

Женя:

– Мені пощастило поріднитися із Діною та Альбіною – хрестила їхніх доньку та сина.

 

Згадайте спільні подорожі

Альбіна:

Раніше часто їздили на «ночівлі» на природі з палатками, співали і танцювали до ранку. Приїжджали в гості одна до одної в інші міста, коли навчалися чи працювали. Зараз можемо собі дозволити зустріч раз на місяць на годину-дві))

Валюха:

– О, тут дійсно є що пригадати, але немає що дітям розказати))) Були і ночівлі в одна одної, і на природі, і на морі.. Для мене найкращою була поїздка до Львову, коли я, Діна, Женя і мій брат вирішили зустріти Новий рік у цьому чудовому, атмосферному місті. Такі моменти пам’ятаються найбільше. Діна з Женею подорожували автостопом майже по всій Україні. Ну і звісно ночівлі, коли були ми усі в чотирьох, це окремі секретні моменти, про які згадуємо без по сторонніх.

Женя:

– Всі разом ми ходили на ночівлі, але то було ще в студентські роки. Але, мабуть, найчастіше ми вибиралися на активний відпочинок із Діною – це і ночівки біля річки як у нашому районі, так і на березі Десни. Кілька років тому були в Карпатах, а потім – автостопом до моря. Їздили до Чорного моря і з Валюхою теж  з наметами.

Діна:

Подорожувала разом з Валюхою і Женею до Львова на Новий рік «шукать свою судьбу». Подорожувала з Женею в Карпати і до моря, щоб відчути себе вільними птицями. Часто в неї ночувала і прошу за це вибачення)))  Раніше такий відпочинок просто –  дозволяли!

                                 

Чи є якісь спільні приколи, традиції…?

Валюха:

У нас кожного дня приколи та іронія. Скільки цікавих збігів обставин за ці 15 років. Кожна з нас майстер потрапляти в цікаві події. Традицій, таких, щоб укорінились майже немає. При кожній зустрічі намагаємось дивитись старі фото і згадувати смішні моменти того часу.

Женя:

Спільних приколів багато, але чи можна їх розкрити, і потім лишитися в статусі подруги і хрещеної матері їхніх дітей – от не знаю)))

А от традицій у нас як таких немає. Хоча раніше ми на кожен День народження готували сюрприз одна одній – чи то святковий плакат опівночі на паркан причепимо, чи кульками прикрасимо подвір’я, чи наріжемо оберемок соняхів зранку, поки іменинниця спить. Мені колись написали привітання на містку. Такий сюрприз чекав мене, коли йшла на роботу.

Діна:

Прикол наш живе на Дружби Народів в двоповерховому будинку (там живе Валюха – авт.)) Традиції – ходити з Альбіною в «Київський» (місцевий магазин). А так – дякую за підказку, треба придумати традиції.

                               

 

Як ви одне одного називаєте? Можливо, якось по-особливому?

Альбіна:

Переважно по іменах, Валентину тільки Валюха – не інакше😆, Женю – Жека, Таційка (іноді)😉

Валюха:

– Женя у нас Жека…так було і так буде. Діну я ще зі школи називаю «Зайка», все тому, що на День закоханих вона подарувала мені листівку із зображенням цього звірятка та підписалась «твоя Зая». За Альбіною чомусь нічого не прижилось, а я – Валюха, так звикла, що коли говорять Валя то, здається, не до мене. Один з наших знайомих одного разу назвав нас «фантастичною четвіркою», тепер у вузьких кругах нас так називають.

Женя:

Не можу уявити, щоб Кулиничку назвати Валя. От вона Валюха в нас – і все. А всі інші особливих неймів не мають. Колись нас усіх із легкої руки друга називали «Фантастичною четвіркою».

Діна:

Валюха, Женя, Альбіна

 

Чи були періоди сварок?

Альбіна:

Звісно, бувало не розмовляли, не спілкувалися деякий час, та все пройшло і забулося.

Валюха:

– Ой, були.. сварились усі. Але час усе згладив, тож ворушити не будемо.

Женя:

Звичайно, але вони були короткими. Уявіть, як воно дружити трьом левам і овну)))

Діна:

Сварок було небагато, через хлопців в основному.

                                  

Ви різні? На скільки? Чому дружите? Що об’єднує? 

Альбіна:

– Ми дуже різні, навіть не знаю як ми зійшлись))) Дуже різні характери, та ми доповнюємо одна одну, перевиховуємо іноді, підлаштовуємось, любим «підколоть» одна одну, тому нам дуже добре і весело разом.

Валюха:

– Дуже різні. Різні у всьому. Характерами, ставленням до життя, відношенням до себе і оточуючих. Забавним є той факт, що за знаками зодіаку я, Діна, Женя – Леви, а Альбіна Овен. У нас майже свій прайд.

Важко словами пояснити, чому дружимо… Просто ми друзі, перевірені часом та життєвими негараздами. Часто говорять, що за минуле триматися не варто, але нас воно зближає. Ми дійсно разом виросли, з підлітків стали дорослими, але спілкуватись не перестали.

Женя:

Звичайно, ми різні. Любимо різну музику, літературу, по-різному реагуємо на стрес і по-різному показуємо свої почуття. Але Альбіна і Валюха більш схожі характерами і почуттям гумору, вони і в студентські роки навчалися в одному місті і «дихали одним повітрям». А в свою чергу, ми більше схожі із Діною.

…Будь-якої хвилини у мене є до кого звернутися за порадою, поскаржитись чи похвалитися успіхами і отримати щиру підтримку. А ще є кого підтримати, є ті, кому хочеться допомогти і зробити щось приємне. Об’єднують нас  різні характери, різні інтереси і спільна любов.

Діна:

Так, ми різні. Дуже. Хоча сумські (Альбіна і Валюха навчалися у Сумах) більш схожі, а полтавські  (Я і Женя – у Полтаві)– по-своєму схожі. Характери схожі в Альбіни і Валюхи, а я більше – із Женею.

Нас об’єднують нас спільні інтереси, розуміння з пів слова, гумор і ми доповнюємо один одного.

 

Що для вас дружба?

Альбіна:

– Для мене це одне з найважливіших почуттів, це якийсь невидимий зв’язок, який об’єднує людей. Це почуття любові, поваги, довіри до іншої людини. Це можливість розділити радість чи горе, довірити таємницю, «поплакатись» на долю чи на чоловіків 😉

Валюха:

– Це коли настільки різні особистості, знаходять спільне, яке тримає їх. І навіть коли виникають сварки, ти все одно розумієш з часом, що бракує спілкування саме з ними.

Женя:

Впевненість. Довіра. Затишок. Сміх. Сльози. Підтримка. Любов.

Діна:

Дружба для мене – це відпочинок для душі. Це психологи від Бога.  Друзі – це ті, кого я дуже люблю і бути з ними  – велика радість і гордість, що вони у мене такі є. Це Божа нагорода.

                           

 

Уявіть себе через 20 років? Ви збираєтеся цією ж компанією подружок? Які ви є?

 

Альбіна

По-перше ми такі ж молоді, веселі, стрункі і красиві)) Живемо на сусідніх вулицях, діти ходять в один клас, ну хоч в одну школу)) ми успішні, заміжні і щасливі😊

Валюха

– Не знаю як буде, але можу сказати, як хочу, щоб було. Де б ми не були через 20 років, нам точно буде що пригадати, навіть якщо не матимемо змоги бачитись постійно, то спілкуватись будемо точно. Мені подобається читати історії, в яких дружба пронесена крізь роки, хочу щоб і у нас так було. Сподіваюся ми не втратимо життєвий запал, наберемося мудрості, яка допоможе нам подолати випробування долі.

Женя

Ми щасливі. Переглядаємо гігабайти старих фотографій і голосно гигочемо за келихом шампанського чи домашнього вина, згадуючи кумедні історії та слухаючи, як Валюха читає нам свої видані мемуари.

Усі щасливі мами (да-да, Валюх, усі). Ми досі цитуємо серіал «Друзі», а Альбіна досі цього не розуміє.

Діна

Що ми збираємось через 20 років – це така мрія, щоб ми жили всі близько і наші інтереси не розійшлись. Ми красиві, здорові, всі з дітьми і у Валюхи п’ятеро хлопців) Лежим такі вчотирьох на морі, п’ємо темне пиво з барабулькою і чекаємо внуків.