Хто зверху? Або конкурс на посаду директора ЦРЛ

Посада “так званого” директора ЦРЛ виявилася ще тим ласим шматком, оскільки конкурсна боротьба (а по-іншому це не назвеш) була ще й якою запеклою. Претендентами на крісло керівника стали Олександр Басараб (на цій же посаді 10 років, але вже на пенсії) та Олександр Шаповал (колишній заступник голови РДА, який починав свою трудову діяльність з тієї ж таки ЦРЛ).  Отож, розберемося, що і до чого.

Конкурс на заміщення посади.  Що це, як проходить?

Конкурс відбувається у два етапи. На першому розглядають документи кандидатів. Їх, до речі, від самого початку було лише двоє. Багато цікавляться, чому так? Чому не подали свої кандидатури інші лікарі? Але є певні умови, одна з них (за якою й відсіялися бажаючі) – мати досвід роботи на керівних посадах.

Члени комісії були: Володимир Нікітенко, Олена Власенко, Сергій Бондаренко, Валентина Пирогова, Людмила Кононенко, Олександр Подорожній , Маргарита Юшко, Іван Кревсун , Володимир Дудко.

На другому етапі конкурсу кандидати мають представити пропозиції розвитку підприємства, яке очолюватимуть. І ось тут почалося найцікавіше…

Група підтримки «невідомо» якого кандидата

Перший етап конкурсу минув тихо і спокійно. А ось другий був схожий на кадри з фільму. Конкурс, як і годиться, був відкритим – журналісти транслювали «подію року», і засідання не обмежилося лише членами комісії. Прийшли «зацікавлені» особи – ось тільки не зрозуміло чим: чи то майбутнім медицини району, чи то одним із кандидатів. Серед присутніх на конкурсі  були Анатолій Попельнюх (депутат обласної ради), Віктор Оробей, Олександр Міняйло, Олег Грицан. Також на конкурс з’явився адвокат, який наче представляє сторону  «невідомо якого» клієнта – таке замовчування він пояснив адвокатською таємницею. Але, якщо кандидатів лише два, і адвокат почав говорити про неправомірність конкурсанта Шаповала, то чию сторону він відстоює, здогадатися не важко.

Конфлікт інтересів або «закиди» адвоката

Правозаступник, про якого згадувалося вище, попросив слова, аби розповісти про те, що Олександр Шаповал не може претендувати на посаду директора ЦРЛ. Пояснив він це «конфліктом інтересів». Що малося на увазі? По-перше, за словами адвоката, один із членів комісії (С. Бондаренко) був колегою О. Шаповала – обоє займали посади заступників голови РДА. А потім Шаповал був ще й у прямому підпорядкуванні Бондаренка, який нині виконує обов’язки голови РДА.  І отже, це може вплинути на результат конкурсу.

Другим конфліктом інтересів адвокат назвав те, що С.Бондаренко мають «родинні» зв’язки з О.Шаповалом  – є кумами. Хоча, щоб уникнути непорозумінь і подібних закидів, С.Бондаренко зробив самовивід із комісії ще на початку конкурсу. Очевидно адвокат не розраховував на таке, хоча і відмітив правильність рішення.

Третім конфліктом інтересів адвокат назвав те, що дружина Олександра Шаповала очолює медичну структуру – Центр ПМСД. І що між організаціями можуть виникати «договірні» відносини.

Як кандидати збираються реформувати гадяцьку медицину?

Пропозиції розвитку ЦРЛ

Кожен із конкурсантів представив свою пропозицію розвитку ЦРЛ. Саме за ними оцінювали кандидатів.

Що пропонував О. Басараб?

– залучення інвесторів. Проводити роботу із керівниками ОТГ, фермерськими господарствами, сільськогосподарськими підприємствами, агрохолдингами для покращення матеріально-технічної бази лікарні.

– пріоритетним напрямком лишається співпраця із органами місцевого самоврядування – районною радою, депутатським корпусом, РДА. Є можливість залучити кошти для поповнення матеріально-технічної бази, створити оптимальні умови для функціонування закладу.

–  укомплектованість лікарні лікарями та середнім медичним персоналом – не менше 90%

–  зменшення дитячої смертності

–  гарантувати географічну доступність медичних послуг

– ремонт відділень

Пропозиції до сучасних методів лікування

Внести зміни в структуру опорного закладу Гадяцька ЦРЛ створенням новим структур –приймально-діагностичного відділення на базі приймального. Створення діагностичної служби підприємства, об’єднавши всі параклінічні служби в одну. В пологове відділення додати ліжка для лікування патологій вагітних. У терапевтичному відділення додати кардіологічні ліжка.

Відкрити відділення для лікування паліативних хворих. Відкрити гуртожиток для медичних працівників.

 

Що пропонував О. Шаповал?

викорінення такого ганебного явища як додаткова оплата пацієнтами за надані послуги (чи так звана «вдячність»). Для цього пропонується запровадження принципу «кошти ходять за лікарем», коли кожен працівник закладу отримує заробітну плату в залежності від кількості та якості наданих послуг.

– зміна підходу (стилю спілкування) з «лікар – пацієнт» на «лікар – клієнт»

– введення додатково оплачуваних сервісних послуг (покращене харчування, створення одномісних палат тощо);

– впровадження системи моніторингу якості наданих послуг;

– перетворення опорного закладу на лікарню інтенсивного лікування І рівня до 01.01.2023 року

Робота акушерсько-гінекологічного  відділення. Для того, щоб гадячани народжували саме у нашій лікарні пропоную введення пологового  сертифікату. Адже за попередній рік у районі народилося близько 250 немовлят, лише половина з них – в Гадяцькій ЦРЛ, тобто більшість народжується поза межами нашого району. Виникає занепокоєння майбутнього даного відділення. Тим більше, сусідні районні лікарні законтрактували більшу кількість пологів, так: Миргородська ЦРЛ – 307 пологів; Лохвицька ЦРЛ – 173 пологи.

Впровадження аутсорсингу:

– послуги з постачання готової їжі для харчування пацієнтів) (при цьому встановлюється меню на тиждень, погоджується час доставки, температура страв тощо);

– послуги з прання білизни;

– транспортні послуги (частково).

Розподіл обов’язків між ЦРЛ і ПМСД

Чіткий розподіл функціональних обов’язків та тісна взаємодія з метою створення в районі «єдиного медичного простору», в т.ч. і в частині телемедицини, зокрема он-лайн консультації (наприклад, лікар-рентгенолог стосовно рентген-зображення та консультативного висновку до нього), проведення планових оперативних втручань за направлення (сприяння) сімейного лікаря.

Фінансова політика:

–              залучення коштів інвесторів (позабюджетних коштів);

–              участь у грантах, проєктах;

–              залучення на профілактичні огляди працівників з сусідніх районів;

Подальше впровадження системи «Електронний пацієнт»  та створення он-лайн реєстратури (спільно з Центром ПМСД));

Кадрова політика:

– залучення молодих фахівців до роботи у закладі (відшкодування вартості придбання (оренди) житла, комунальних послуг, іпотеки та укладання договорів з молодими фахівцями на довготривалий термін (10 років))

Створення комфортних умов:

– проведення подальших капітальних ремонтів і реконструкцій відділень( облаштування пандусів, встановлення поручнів у кімнатах гігієни; подальше встановлення рекуператорів у кожній палаті (в першу чергу дитяче відділення); забезпечення гарячим водопостачанням всіх структурних підрозділів; створення (осучаснення) відпочинкової зони на території лікарні тощо).

 

 За результатами другого етапу конкурсу переможцем визнано О. Шаповала (нагадуємо, оцінювання здійснювалися за пропозиціями розвитку ЦРЛ). Але  посаду мають затвердити на сесії районної ради, яка відбудеться 19.06. Отож, слово за депутатами!

 

Для роздумів…

Складається враження, що О. Шаповал знає болі ЦРЛ краще за О. Басараба, який 10 років очолює заклад. Щоправда, дається взнаки і вік – мислення і підхід до роботи кардинально різняться. У О. Басараба – схоже на «радянські» звіти: без проблем, гострих кутів; усе добре –  потрібно відкрити пару відділень і доставить ліжка.  До слова, О. Басараб вже «кидав» заяву на стіл, оскільки медична галузь весь час перебуває у стадії реформування, а зміни часто переносяться не легко. У О. Шаповала  – комплексне бачення проблем розвитку лікарні, як частини інтегрованої мережі медичних послуг регіону. То чому ж не дати дорогу молодим і амбітним?

І ще – реалії сучасності: для подібного закладу потрібен саме керівник-менеджер, який би зумів правильно організувати роботу та розпорядитися фінансами. А далеко не кожен лікар може стати ним.  Тут, до речі, навіть величезним плюсом можна назвати те, що у О. Шаповала – дружина лікар, яка очолює ПМСД. Медик з великої букви, адже за роки роботи зарекомендувала себе як один кращих фахівців району.

То чи не краще було б для району, якби подружжя Шаповалів об’єднало лікувальну галузь в єдиний медичний простір, без поділу на лікарів сімейних і профільних (ЦРЛ)?

А для тих, хто думає, що Шаповал далекий від медицини, ось вам факти: він починав свою трудову діяльність із ЦРЛ  – працював бухгалтером, потім економістом, пізніше – заступником головного лікаря з економічних питань. І на посаді заступника голови РДА він займався питанням медицини. Дуже добре розуміється на механізмах фінансування та планування. «Електронний пацієнт» – частково його справа. То чому б не довести її до кінця і реалізувати задумане?

А тепер – про конфлікт інтересів…

Коментар адвоката Фелоненка Григорія  (керівник Адвокатського бюро «Фелоненко і Партнери»)

Відповідно до статті 27 Закону України «Про запобігання корупції»  «Обмеження роботи близьких осіб»,  особи,  зазначені у підпунктах “а”, “в” – “з” пункту 1 частини першої статті 3 Закону, не можуть: мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким  їм особам.

Частина 1 статті 1 цього Закону містить визначення близьких осіб. Близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.  Звертаємо увагу, що вказаний перелік близьких осіб є вичерпним.

Шаповал О.І. не входить в розряд близьких осіб Бондаренку С.М., оскільки не являється ні одним із вказаних «родичів».

Отже, говорити про пряме підпорядкування близьких осіб і наявність приватного інтересу, в тому числі потенційного конфлікту інтересів не має підстав.

Щодо наявність корупційної складової у  кваліфікаційних вимогах.

Наголошуємо на тому, що  відповідно до наказу МОЗ від 31.10.2018  № 1977 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», з 01.01.2019  виведено посаду головного лікаря, а введено  посаду генеральний директор/директор.

Кваліфікаційні вимоги на дану посаду до 01.01.2022 року – вища освіта ІІ рівня за ступенем магістра спеціальності галузі знань «Управління та адміністрування» або «Публічне управління та адміністрування» або «Право» або «Соціальні та поведінкові науки» або «Гуманітарні науки» або «Охорона здоров’я» та спеціалізацією «Організація і управління охороною здоров’я».

Відсутність у претендента  медичної освіти, не є невідповідністю кваліфікаційним вимогам на посаду директора. Отже, не є ознакою корупційного правопорушення.

Наявність потенційного конфлікту інтересів,  якщо дружина Шаповал В.В. є керівником  КНП «Гадяцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Гадяцької районної ради, а Шаповал О.І.  – керівник  комунального некомерційного підприємства «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради.

Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Гадяцької районної ради, згідно свого Статуту, затвердженого рішенням 33 сесії 7 скликання  Гадяцької районної ради від 11.05.2018 року є юридичною особою публічного права , код реєстрації якого 38319453.

Поточне керівництво  підприємством здійснює керівник, який призначається на посаду, звільняється з посади та з яким продовжуються трудові відносини Засновником, в особі Гадяцької районної ради.

Вищевказані посади не перебувають у безпосередньому підпорядкуванні один одному.

Щодо можливих договірних відносин: навіть якщо такі відносини і виникатимуть, існує реальна можливість врегулювання потенційного конфлікту інтересів в  інший спосіб (ст.. 30 ЗУ «Про запобігання корупції»), а саме   можливе залучення іншого працівника (покладення обов’язків)  до виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участь в його прийнятті.

Автор: Поліна Кошова

На правах реклами