Як вижити в Гадяцькому районі й НЕ звалити хоча б у Полтаву

Як вижити в Гадяцькому районі й НЕ звалити хоча б у Полтаву
(шкідливі поради)
1. Коли тобі гов

орять: «Та шо ти тут сидиш? Їдь у Гданськ/Київ… хоча б у Полтаву!» – гордо відповідай, що
• любиш природу (як пишуть в оголошеннях: «будинок в екологічно чистій зоні»);
• не можеш залишити батьків (які насправді теж буквально виштовхують пташенятко з гнізда);
• не уявляєш свого життя без шкільних друзів (70 % з яких вже давно у Польщі, 10% – в Чехії, 5% – у США, решта – в тих же таки києвах, харковах і полтавах);
• терпіти не можеш оті їхні височенні термітники;
• а ще в місті нікому ні до кого немає діла.
Не те що в нас – ВСІМ треба знати про ВСІХ. УСЕ. Щоб не здатися байдужим, ясна річ!
2. Ворк, як то кажуть, хард. Працюй важко, так, наче в тебе ніколи не буде міжхребцевих гриж, не вилізе геморой та інші болячки. І наче твоєї зарплати вистачить на лікування.
3. Відпочивай теж важко. Так, щоб забути про свою важку роботу. Після чого сідай за кермо і включайся в хард-гонку по наших недодорогах. Ой, стоп, це ж можна й не вижити.
4. Бери кредити так, наче їх ніколи не доведеться віддавати. Особливо за номерами на стовпах. Ми ж тут всі свої, ніхто нікого не образить. І живцем не закопає.
5. Сади город! І сад теж, але город обов’язковіше. Всі ж знають, що на своїй землі, обробленій гербіцидом, овочі, протровлені інсектицидом (разів два-три за літо), й притягнуті до льоху на власному хребті, значно корисніші, ніж оті, з супермаркетів, які вирощені на землі, обробленій гербіцидом, протравлені інсектицидом, іноді ще й помиті, знову ж таки невідомо якою хімією, можливо, H2O.
6. Грайте в лотереї! Де б і ким ви не працювали у Гадяцькому районі, ваша зарплата навряд більша, ніж в середньостатистичного працівника кол-центру в Полтаві чи Києві. І частину цієї мікро-зарплати можна віднести бабулі, що продає квиточки надії. Ну просто роззирніться навколо – тут більше надіятись особливо нема на що.
7. Заводьте дітей. Більше – краще. Якщо ви думаєте, що одному важко отак взяти й кудись переїхати, то зведіть уже цю можливість до майже абсолютного нуля – обростіть сім’єю.
І виживіть! Адже ви цього варті (wink)
P.S. полтавчанам, які страждають снобізмом: для нас Полтава – це Хоча-б-Полтава, а потім вже обласний центр, духовна столиця й що ви там ще собі понавигадували))