Як відносини з батьком впливають на стосунки з чоловіком

Якими повинні бути стосунки між чоловіком і жінкою, ми дізнаємося ще в дитинстві, спостерігаючи за батьками. Але не тільки це формує наше далі щасливе (або не дуже) майбутнє. Відносини тата і дочки – фундамент, на якому будується її уявлення про саму себе і ролі чоловіка в її житті, пише marieclaire.ru.

Папа – перший чоловік

Саме він формує її уявлення про себе і своєї жіночності. Дочки чуйних і ласкавих батьків мають в майбутньому більш високу самооцінку, ніж ті, хто виріс з холодним і стриманим батьком. У перших більше шансів побудувати відносини з чоловіком, який буде дбати, оберігати, пестити і леліяти. Другі ж несвідомо обиратимуть жорстких і дещо агресивних чоловіків, тому що ласка і турбота здаватимуться їм підозрілими і незаслуженими.

Що може батько

Дочки, що мали можливість усвідомлювати свою красу і жіночність через батьківську любов, в дорослому житті мають уявлення про свої кордони і щасливіші в стосунках. Вони можу усвідомлено заявити: “Зі мною так не можна поступати”, і не відчувати почуття провини при цьому. Завдяки взаємодії з батьком у дівчинки формується уявлення про те, як вибудовуються відносини з чоловіками, і в майбутньому саме за цим принципом вона і буде їх створювати.

Якщо батько говорив їй про її красу, чарівність, унікальнымть, захоплювався її успіхами, підтримував при невдачах, оберігав і дбав, ці якості вбудовуються в особистість жінки. Дівчинка усвідомлює, яка вона і чого вона варта, має право на те, щоб до неї ставилися так само. Цей принцип закладається в її уявлення про світ. Така жінка ніколи не пов’яже своє життя з альфонсом або тираном: внутрішній образ батька не дозволить зробити цього.

Перший флірт, прохання і подарунки

Відповідно до теорії Юнга, дівчинка 3-5 років починає конкурувати з матір’ю за увагу і любов батька. У цьому віці вона вчиться “подобатися” чоловікові, просити його про подарунки, завойовувати увагу і конкурувати. Всі ці якості і навички вона потім застосує у власному житті. Маленька жінка всередині неї навчається взаємодії зі світом чоловіків в особі свого батька. Якщо ж батько – невпевнений у собі чоловік, тривожний, побоюється за майбутнє дочки, то, найімовірніше, установка, яку він посіє, буде така – “Потрібно бути слухняною, вийти заміж, а решта не твого розуму справа”. Батьки, які занадто опікають, не дозволяють дочці проявляти ініціативу і вибирати, і не підтримують “гру”, де вона вчиться подобатися. Вони приймають рішення самі, не цікавлячись думкою дочки.

Підсумок такого виховання – інфантильні жінки, які не вміють приймати рішення і брати на себе відповідальність за власне життя.

Коли у чоловіків складні відносини з власною матір’ю і як наслідок з дружиною, вони не вміють взаємодіяти з жінкою. Вони починають виховувати дочку за чоловічим принципом: ставлять їй цілі для досягнення, хвалять за успіхи і розчаровуються при невдачах. Любов стає умовною, і щоб її заслужити, дівчинці потрібно весь час досягати і показувати результат. Жінки, які виросли з такими татами, не вміють приймати допомогу, залицяння, турботу. Вони цілеспрямовані, жорсткі, владні, часто самотні або вибирають в партнери слабких і залежних чоловіків.

Якщо тата немає

Не рідкість, коли дівчатка ростуть без батьків. Буває і так, що тато за фактом є, але він або не долучається до виховання дочки, або відсутній фізично (не живе з сім’єю). Спілкування з ним вибудовується за принципом “дізнатися як справи”. Але і в тому, і в іншому випадку дочки можуть навчиться взаємодії зі світом чоловіків: фіугурою, яка заміняє батька, стає рідний брат, дідусь, дядько, хрещений, вітчим, друг сім’ї, учитель, тренер. У психології така фігура називається значущим дорослим. Звісно, ця людина не може в повній мірі заповнити проріху у вихованні дівчинки, але, тим не менш, він формує її відносини з чоловіками в майбутньому. Подібне виховання зробить свій вплив на формування в подальшому уявленні про відносини між чоловіком і жінкою, але це зовсім не означає, що такі дівчата не будуть щасливі в особистому житті.

Навіть якщо ви росли в благополучній родині, з успіхом закінчили навчальний заклад і знайшли пристойну роботу, немає ніякої гарантії, що ви зустрінете того самого справжнього чоловіка. Найчастіше в сім’ях не прийнято вести відкритий діалог з дітьми на тему відносин. Казки і мультики – це засіб розваги, однак через них закладається чіткий стереотип поведінки в подружньому житті.

Ставши дорослою, жінка відіграє закладений в дитинстві сценарій. Вибираючи чоловіка, вона немов пливе за течією, не здогадуючись про те, що все, що відбувається – це робота її несвідомого. Хтось реалізує сценарій “Спасителя”: зустрічаючи чоловіків з залежностями, вони намагаються змінити обранця, зробивши його кращим. Інші ж грають роль жертви, потрапляючи в сім’ю з пристойним чоловіком, але нестерпною свекрухою. Самостійно відстежити таку тенденцію і просто зупинитися (вийти зі сценарію) вдається вкрай рідко. Як, власне, і сформулювати для себе чіткий, реальний портрет супутника життя і усвідомити: ідеалів не буває, тому кожному з нас все одно чимось доведеться поступитися.