Історія одного фото. Церкву підірвали тільки з другої спроб

 

Успенську церкву підірвали на «раз-два-три».

Світлина, на якій зафіксований момент підриву церкви в селі Рашівка на Полтавщині, багато років зберігалася тільки в сімейному архіві Миколи Галушки. Його землячка майже через 50 років оцифрувала фото для Instagram. Розповідаємо, як звичайному сільському фотографу-аматору вдалося відзняти момент підриву церкви.

119 років простояла Успенська церква в Рашівці, селі за 18 км від Гадяча. Цегляна, з дзвіницею, вона стояла на насипу в центрі Рашівки.

«Церкву споруджували 7 років: з 1844 по 1851, – розповідає Віта Треба, що 9 років завідує місцевою бібліотекою. Перед нею “Історія Рашівки”, яку в 90-роках написав учитель історії сільської школи. – Кошти на церкву зібрали місцеві. Допомогла Палата державних маєтностей Російської імперії. Будували здебільшого самі рашівчани».

Останній настоятель Успенської церкви, Аркадій, помер 1963-го. Нового священика до села не прислали. Відтоді будівля стоїть закинута. Такою її сфотографував Микола Галушка, бібліотекар місцевої школи, що захоплювався зйомкою і організував гурток для учнів.

Успенська церква Рашівки. Рік — між 1963 і 1970
Успенська церква Рашівки. Рік — між 1963 і 1970

Коштовності та інвентар з Успенської церкви вивезли до інших церков, зокрема, у Гадяч.
Усередині 60-х років сільрада розробляє план забудови села. У центрі планує звести будинок культури, у народі – клуб. Старий будинок культури, у готичному стилі, що стояв навпроти – визнають аварійним. Церкву – теж. «Поки храм пустував, усередині хлопці натягнули сітку – грали у волейбол. Спортзалу в селі не було», – розповідає 62-річний Володимир Онищенко з Рашівки, який тоді був підлітком.

Церкву підірвали навесні 1970-го. Для цього запросили військових піротехніків із Харкова. На місці їх чекали голова сільради Петро Кириченко та директор школи, комуніст Дмитро Волошин, який жив навпроти церкви.

«Рашівців про вибух попередили, – пригадує Онищенко. – Просили не виходити на вулицю, бо можуть полетіти уламки».

Микола Галушка домовився з піротехніками відзняти підрив, згадує син фотографа Сергій. Йому 47 років, мешкає у батьковому домі, в одній із кімнат якого фотограф проявляв зроблені знімки.

Успенську церкву підірвали на «раз-два-три», щоб Галушка встиг зафіксувати момент знесення. Відомо, що з першого разу вибухівка не здетонувала, розповідає Сергій. Одначе він не знає, чи зробив батько «холосте» фото. В його архіві є тільки знімок, зроблений на «три» другої спроби. На ньому – клуби диму, уламки, що тільки починають відлітати.

Мить підриву
Мить підриву, 1970 рік

«Церкву не розірвало на частини. Вона піднялася в повітря цілою, після чого “сіла”, – Зазначає бібліотекарка Віта. – Після цього камінням з церкви проклали дорогу від універмагу до пошти. Великі уламки втопили у річці Псел за селом, неподалік гідроелектростанції. Так казали старі жінки. В “Історії Рашівки” про це не написано».

Уламки Успенської церкви. Ймовірно, 1970 рік
Уламки Успенської церкви. Ймовірно, 1970 рік

Стрічку перед новим двоповерховим будинком культури перерізали у 1980-му. Його збудували саме на місці знищеної церкви. Як і передбачалося, клуб став новим центром життя Рашівки. Там святкували концерти, справляли весілля. У цій же будівлі розмістили і спортзал.

Майже через 50 років після цих подій у Ращівці організували першу виставку фотографій Миколи Галушки. Автор проекту Юлія Кобізька розвісила майже 100 світлин  у приміщенні місцевої школи.

Частину фото дівчина оприлюднює на сторінці в Instagram, яку модерує разом із сестрою.

Микола Галушка. Народився 14 травня 1939, у селі Рашівка на Полтавщині. Закінчив 10 класів Рашівської школи. Навчався на бібліотекаря у Гадяцькому культурно-освітньому технікумі. Пізніше заочно закінчив Харківський Державний Бібліотечний інститут, нині Харківська державна академія культури. Працював бібліотекарем у селі Велика Багачка Миргородського району та Рашівській середній школі. Організував шкільний гурток фотолюбителів.

Світлини робив на фотоапарати “ФЕД”, “Любітєль”, “Зорький”, “Зеніт”. “Юпітер”. Удома облаштував кімнату для проявлення фото.

Одружився з Тетяною Цілуйко. Мали двох дітей – Поліну та Сергія.

Помер 18 червня 1987 року в Рашівці.

https://bastion.tv/istoriya-odnogo-foto-cerkvu-pidirvali-tilki-z-drugoyi-sprobi