25 об’єктів культурної спадщини Полтавщини

Центр охорони та досліджень пам’яток археології створив добірку об’єктів культурної спадщини області.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Центру 16 жовтня.

Фахівці Центру пишуть, що до добірки об’єктів культурної спадщини області увійшли і популярні, і недооцінені археологічні пам`ятки. Полтави у списку немає, бо пам’ятки  у місті потребують окремої уваги.

До 25 об’єктів культурної  спадщини Полтавщини потрапили:

  • Палац Муравйових-Апостолів, с. Хомутець, Миргородський район. Оригінальний зразок садибної архітектури України початку 19 ст., що дивом збереглася до 21 століття;
  • Школи Лохвицького земства (Лохвицький, Чорнухинський, Лубенський райони). Архітектор Опанас Сластіон зробив кожну з 54 будівель унікальною, але зі спільними рисами;
  • Більське городище, с. Більськ, Котелевський район. Унікальний археологічний комплекс, що розкинувся на 7521 га;
  • Будівля колишнього Єпархіального училища, м. Лубни. Творіння в стилі еклектика (поєднання стилів) вважають однією з найкращих робіт архітектора Олексія Бекетова;
  • Ландшафтний парк «Диканський», смт Диканька, Диканський район. Майже 12 тис. га мальовничих пейзажів і окремих відомих парків як «Кочубеївські дуби» та «Бузковий гай»;
  • Палацово-парковий комплекс Закревських, с. Березова Рудка, Пирятинський район. Родзинка — усипальниця у вигляді піраміди, зведена Гнатом Закревським, власником села, під враженням після робочих поїздок послом у Єгипет;
  • Майдан «Розрита могила», с. Мала Рублівка, Котелевський район. Залишки одного з найбільших курганів скіфського часу Полтавщини і басейну р. Ворскла;
  • Спасо-Преображенський Мгарський монастир, с. Мгар, Лубенський район. Осередок церковного життя з 17-го ст., а нині — «паломницька столиця»;
  • Стоянка, с. Гінці, Лубенський район. Відкрита першою з палеолітичних пам’яток Східної Європи та України;
  • Церква Різдва Христового, с. Вергуни, Хорольський район. Монументальний закинутий храм, збудований у 1801-1807 роках у стилі класицизму за проєктом видатного архітектора Миколи Львова;
  • Скансен «Святині», м. Горішні Плавні. Матеріали археологічних розкопок та зборів просто неба при краєзнавчому музею міста;
  • Курганний могильник, с. Снітин, Лубенський район. Один із найбільших, збережених на Лівобережжі, курганних некрополів літописних «міст»; належав «місту» Кснятин, яке не раз потрапляв на сторінки літописів;
  • Жіночий монастир Різдва Богородиці, с. Козельщина, Козельщинський район. Заснований біля каплиці, у якій встановлено ікону Козельщинської Богоматері, яка нібито допомогла зцілитися доньці графів Капністів;
  • Тарасівське городище, с. Тарасівка, Оржицький район. Комплекс городища та селищ давньоруського часу літописного міста Горошин (Грошин);
  • Комплекс дерев’яних церков у єпархіальному стилі у Гадяцькому, Лубенському, Миргородському, Лохвицькому районах;
  • Стасівське городище, с. Стасі, Диканський район. Найвідоміша на сьогодні південна пам’ятка поширення оборонного будівництва місцевого лісостепового населення у басейні Ворскли скіфського часу доби раннього залізного віку;
  • Урочище «Шар-гора», с. Приліпка, Козельщинський район. Група курганів та майданів, давньоруський могильник, городище літописного міста Голтова козацького містечка, місце Говтвянської битви 1638 р. та потенційний розкішний природно-ландшафтний заказник;
  • Городища «Кардашів Вал» та Опішнянське, смт Опішня, Зіньківський район. Перше — входило до низки укріплень Поворскля, центром якого було Більське городище, друге — до складу сіверянського об’єднання племен;
  • Городище літописного міста Сніпоріда, с. Мацківці, Лубенський район. Має велику історико-культурну цінність для розуміння особливостей виникнення, розвитку, занепаду і вивчення долі городищ Посульської укріпленої лінії у Х-ХІІІ ст;
  • Двошарове городище (ур. «Дитинець» і «Городок»), с. Свиридівка, Лохвицький район. Місто Київської Русі, збудоване на місці скіфського поселення, або ж і городища;
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці, с. Плішивець, Гадяцький район;
  • Успенська церква, с. Веприк, Гадяцький район;
  • Будинок кредитного товариства, с. Хомутець, Миргородський район;
  • Садиба Петра Малинки, с. Верхня Будаківка, Миргородський район;
  • Приміщення колишньої земської лікарні, м. Лубни. Зразок українського модерну.

Також Мінкультури реалізовуватиме на Полтавщині пілотний проєкт – створення електронного обліку пам’яток. Це дозволить понад 1 тис. об’єктів на території області, які не мають статусу виявлених об’єктів і охорони, стати пам’ятками культури.