250 гривень за візит або чи платна гадяцька медицина?

Цю історію мені розповіла знайома однієї моєї знайомої. Імена та прізвища згадувати не буду: Гадяч – місто маленьке. Та все ж…
Марина (ім’я змінено) викликала лікаря, як тільки-но зрозуміла, що малому стало гірше. Згадала рекламну фразу “самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я” і вирішила не тягти до останнього. Та ще ж – дитина…

Лікар, з яким підписано декларацію, не з’явився. Замість нього приїхала інша. Пробурмотіла під носа, мовляв, не її дільниця, ще й вихідний, підміна… Неохоче оглянула малого, назначила лікування.
Марина сказала “спасибі” і хотіла провести до дверей. Але у відповідь почула: “І що мені твоє “спасибі”? У мене – вихідний. Послуги платні. 250 гривень”
Жінка розгубилася і віддала 200 – все, що було в гаманці.

Так от. Чи поодинокі такі випадки – ніхто не знає. Але погодьтеся, реформування безсиле, поки працюють такі кадри. Бо медицина – це не лише апарати та ліки, а перш за все люди. І в нашому районі є медики, які заслуговують поваги та похвали, але є й ті, до яких не хочеться й вітатися, а доводиться ходити на прийом.